Онлайн чи за партою? – як організоване навчання черкаських школярів в умовах тривог

«Це незручно і важко!» - каже черкащанин Тарас Чорновіл про дистанційне навчання. У родині двоє дітей, які навчаються в 2 і 6 класі. Дружина черкащанина працює в організації, де є чіткий графік, а от Тарас автомеханік і намагається організовувати роботу так, щоб в першій половині дня бути вільним, з дітьми. Він налаштовує комп’ютери, він стежить за навчальним процесом, адже обоє дітей вчаться онлайн.

Фото: mbcareerconnect.org

– Довелося полагодити комп’ютер, бо двом дітям потрібно два комп’ютери, а один був поламаний. Особливо важко меншому, буває дивлюся, а він плаче. Пояснює, що не встиг за вчителькою і не бачить, де вона читає. У класі вчителька б помітила, хто відстає, а тут, за комп’ютером, коли видно лиш іконки, це важче. Також знизилася успішність старшої доньки. Міркуємо про репетиторів, але ж це гроші. Я собі бачу, що якби дитина ходила в школу, то і більше б вчила, бо там є навіть такий нюанс, як сором. Якось при людях хочеться повчити і показати, що ти таки знаєш. А тут за комп’ютером не завжди помітно, хто вчив, а хто ні, – зазначає Тарас.

Окремо утруднюють навчання тривоги, а також вимикання світла. Потім доводиться знову все налаштовувати на комп’ютері. Деякі черкащани вже мають можливість повести дітей у школу, адже певні класи в деяких школах виходять на навчання, проте у школах, де навчаються діти Тараса (хлопчик і дівчина навчаються у різних школах), поки немає можливості виходити дітям на навчання у класи. Причини: відсутність бомбосховищ, або проживання у школі переселенців.

– Нагадаємо, що станом на перше вересня за результатами перевірки із 35-ти шкіл Черкас лише 22 мали належні приміщення, які можна використовувати як найпростіші укриття. Наразі в Черкасах триває облаштування та ремонт ще 26-ти укриттів у закладах освіти міста. На це з бюджету спрямовано більше 26-ти мільйонів гривань, – розповіла "Прочерку" про ситуацію в місті з облаштуванням укриттів у закладах освіти заступниця міського голови Анастасія Чубіна.

Заступниця мера зауважує, що перед початком навчального року проводили опитування серед батьків. Є такі, що лише за онлайн-освіту, а є навпаки.

– Якби ми вивели лише школи, де є бомбосховища, то ті школи, де таких приміщень немає, просто втратили б дітей. Тому ми провели тестування: 1, 2, 5 і 11 класи вирішили навчати офлайн. Але опитування показали, що старшокласники, тобто 11 клас, якраз виступили проти навчання офлайн, адже там вже всі готуються до вступних іспитів. Всіх інших ми об’єднали: школи, які не мають укриттів пішли навчатися туди, де є укриття. Відповідно, у приміщеннях деяких шкіл навчається декілька шкіл, але не всі класи, – роз’яснила Анастасія Чубіна.

Тепер у школах дивляться по ситуації: якщо десь додається місце в бомбосховищах (наприклад, внаслідок ремонту), у ту школу може виходити на навчання ще один клас.

– Якщо, коли ми починали, ледь в місті було 100 класів, то нині маємо близько 300 класів в місті, які на очній формі навчання, тобто діти вчаться за партами. А сказати чітко, де скільки навчаються дітей, не можна. Бо все індивідуально, залежно від умов в школі, від місткості укриття тощо, – зазначає Анастасія Чубіна. – Щодо бажання більшості батьків і дітей вчитися очно, зрозумійте, не освіта диктує умови, в яких ми живемо. Ми змушені підлаштовуватися під ситуацію.

Про це повідомили в управлінні освіти і науки Черкаської облдержадміністрації

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Черкасах учителі отримуватимуть більшу зарплату

Директор однієї зі шкіл Черкас Валерій Завіновський зазначає, що навчання у зв’язку з безпековою ситуацією в країні поєднує в собі очну і дистанційну форми. Згідно до документів безпекових рекомендацій і вказівок, школа може запрошувати на офлайн навчання лише ту кількість учнів, яку може вмістити укриття.

– У нас була комісія, був затверджений перелік робіт і врешті ми облаштували все так, як цього потребують норми. Звісно, дещо перебудували і роботу, провели навчання з педагогами, у нас всюди є вказівники, в укритті є туалет, є інтернет, є вода. Нам завдяки керівництву профільному департаменту, завдяки сприянню міської влади вдалося все облаштувати як слід. Відповідно до нас тепер ходять деякі класи з іншої школи, – розповідає директор.

Звісно пріоритети були на перші, другі і п’яті класи. Першокласникам слід увійти в навчальний процес, а п’ятий клас, якщо раніше мав одного-двох вчителів, то переходить на більшу кількість вчителів, що також вважається адаптаційним періодом.

– Була ситуація з п’ятим класом, де частина хотіла вчитися дистанційно, а частина – ні. Ми, як це говориться, переформатували класи, тобто частина вчиться на дистанційній формі, а частина учнів приходить сюди і вчиться в школі. В цілому, напрацьовуємо позитивний досвід, щоб освоювати освітній простір в подальшому. До слова, маємо ще два приміщення підвальні, де потрібен ремонт. Звертався до департаменту освіти, де обіцяли розглянути можливість фінансування найближчим часом. Тоді зробимо ремонт, будемо ще дітей запрошувати, – каже Валерій Іванович.

Фото "Прочерку"

Окрім того, школа приєднана до мережі «Пунктів незламності», щоб у разі надзвичайної ситуації в мікрорайоні, тут можна було прихистити людей (мається на увазі, за відсутності опалення в місті тощо). У зв’язку з цим, школа отримає генератори, розкладні ліжка, ковдри.

– Сказати, що в нас є можливість системно продовжувати навчання після оголошення тривоги було б перебільшенням. Все залежить від структури конкретного уроку. Я рекомендую вчителям, проводячи освітню роботу в укритті, не давати дітям нових тем. А давати матеріал на розвиток і повторення знань. Але освітня діяльність ведеться! Знову ж, дякуючи підтримці деяких депутатів, встановили якісний інтернет і це дійсно допомагає в освітньому процесі, коли є тривога, – каже директор школи.

Пандемія коронавірусу змусила всіх освітян і учнів адаптуватись та перелаштувати свою роботу на дистанційний режим. Втім війна в Україні принесла нові виклики - руйнування шкіл, вимушено переселені учні та педагоги, які навчаються і працюють у нових для себе школах по всій Україні та за її межами, “випадання” з освітнього процесу окремих дітей та цілих класів через повітряні тривоги тощо.

– Дякуючи нашим ЗСУ, освітній процес в нашій області триває, а дистанційне навчання стало невід’ємною його складовою. Проте виклики і проблеми з якими зіштовхуються і вчителі і учні залишаються. Власне, це підтверджують наші моніторинги, зокрема, останнє вивчення організації дистанційного навчання, що проводила Державна служба якості освіти спільно з партнерами освітнім проєктом SURGe, – каже начальниця управління Державної служби якості освіти у Черкаській області Оксана Компанієць.

Мова йде про такі проблемні аспекти: значна частина дітей не була охоплена дистанційним навчанням у 2021-2022 роках (причини різні: відсутність через хвороби, відсутність Інтернету або слабка його швидкість, дитина не змогла самостійно під’єднатися до онлайн-платформи (це зазвичай діти початкової школи), відсутність техніки тощо); не всі вчителі забезпечені технікою та швидкісним інтернетом для проведення дистанційного навчання; не менш ніж третина учнів/учениць у селах не мають власних засобів для навчання онлайн; недостатня гнучкість в організації навчального процесу (умовах дистанційного навчання розклад не змінювався у половині закладів освіти); самостійна робота учнів (більшість учнів вказали, що їм не вистачає пояснень від вчителів замість самостійного опрацювання і вони потребують більше презентаційного матеріалу); обмеженість у видах діяльності під час онлайнового навчання.

– Під час опитування вчителі вказали, на погіршення результатів навчання учнів/учениць з шести навчальних предметів: математики, фізики, хімії, іноземна мова тощо. Окремим питанням є підтримка стабільного емоційного стану учасників освітнього процесу, бо це, власне, передумова готовності навчати і навчатися. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи школи та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і нетравмівним для дітей та педагогів, – каже Оксана Компанієць.

Нещодавно управління Державної служби якості освіти у Черкаській області спільно із освітнім проєктом #stop_sexтинг організувало навчання для 100 класних керівників області «Вчитель – зона безпеки дитини». Під час навчання учасники отримають знання щодо підтримки ментального здоров’я в часи війни, а також практичні поради з самодопомоги та рекомендації щодо роботи із дітьми та батьками.

Фото: 24tv.ua

Вчитель-практик каже, що навчання за партою потрібне насамперед першачкам, щоб увійти в ритм навчання, призвичаїтися.

– Я розпочинала дистанційне навчання з 4-м класом, вони були більш зібрані, підготовлені, діти розуміли, що вони вчаться, тож ті школярі, які були активні на уроці, так само проявляли активність і перед монітором. Зовсім інша ситуація з першим класом, з яким я зараз працюю. Тут діткам ще тільки слід перебудуватися, зрозуміти, що це вже не садочок, а стабільне навчання. У такому віці катастрофічно неохідно організувати очне навчання, щоб налагодити сам процес. Звісно, тут рішення приймають батьки, адже зважати треба на все, не лише на безпеку, а й на темперамент дитини. Є такі дітки, які люблять тишу, і коли повітряна тривога й треба всім спускатися в укриття, то слід до них приділяти особливу увагу, – зазначає черкаський учитель Віта Калита. - Вже згодом, коли дитина активно навчаєтья у класі, їй легше продовжити активно навчатися дистанційно, особливо, якщо дома є підтримка і можливість допомогти старшим дитині в організаційних питаннях.

Нещодавно другий клас, у якому навчається донька черкащанки Анастасії Зорі вийшов з онлайна на очну форму навчання. Черкащанка дуже рада цьому. Каже, доводилося постійно планувати роботу удома таким чином, щоб встигати стежити за навчанням дитини.

- Ми дуже раді, що наш клас нарешті може відвідувати школу і отримувати повноцінну освіту, адже в нинішніх другокласників ще з минулого року майже весь період навчання проходив онлайн (спочатку був карантин, потім - замінування шкіл, і, зрештою, повномаштабна війна), і через це вони не змогли в повній мірі ні адаптуватися до шкільного життя, ні повноцінно навчатися. Дітям не вистачає живого спілкування з однокласниками, про рівень отриманих онлайн знань - взагалі мовчу.  Звісно, ми розуміємо, що безпека дітей має бути на першому місці, і нам також страшно відпускати їх в школу, але давайте будемо відверті, чи багато батьків під час тривоги ідуть із дітьми у сховища? Максимум - перейдуть в коридор, а якщо дитина ще й сама вдома, бо батьки на роботі?  Тож, зваживши всі ризики, ми обрали навчання в школі, - каже черкащанка.