Війна триває і природа через це також страждає. Адже під час перебування людей і техніки в лісі чи парку відбувається руйнація куточка природи, засмічення його і знищення багатьох тварин і рослин. І це лише якщо, наприклад, бригада просто перебуває на певній території. Що казати за військові дії, де набагато більша шкода довкіллю: вибухами випалюється ґрунтовий покрив, знищуються рослини, комахи. Приклад: ракетна атака 10 жовтня в парку ім. Тараса Шевченка в Києві нанесла шкоди системам озеленення орієнтовно на 2 млн 250 тис грн. Про це повідомила Державна екологічна інспекція Столичного округу.
Загалом же, як повідомили на запит «Прочерку» у Держлісагентстві, станом на 5 жовтня 15 державних лісогосподарських підприємств (63 лісництва) площею 450 тис га знаходяться під тимчасовою окупацією та активними бойовими діями. На початку повномасштабного вторгнення країни-агресора під тимчасовою окупацією та активними бойовими діями знаходилося 2,9 млн га площі підприємства.
Наразі орієнтовно збитки, завдані лісовій екосистемі військовими діями становлять 19,6 млрд. грн або 490 млн дол.
росія завдає великої шкоди навколишньому середовищу
Трохи спогадів. Автору тексту У 2019 році вдалося побувати на Донеччині у регіональному ландшафтному парку «Клебан-Бик». Всім відомо, що Донеччина зазнала російського вторгнення ще у 2014 році. Так-от, на момент відвідування природно-заповідних територій, природи загалом там вже 5 років як діяла заборона на полювання. Адже далеко не всі території були розміновані. Окрім того, була близькість до окупованих територій. Як змінилася природа? Зросла кількість лисів, сов. Адже у них зросла кількість харчу, бо були незібрані на початку військового вторгнення поля і завдяки пшениці та кукурудзи збільшилася кількість гризунів. Водночас по всій Східній Україні до рекордних позначок зросла чисельність рідкісного звіра – бабака степового, який раніше вильно потерпав від розваг мисливців.
Однак були і такі негативні явища, як неправильна експлуатація шахт на окупованих територіях (їх затопило через перебої з електрикою), а це створювало загрозу їх підтоплення, що впливало б на екологічну стійкість ґрунту, на можливе отруєння місцевих джерел. Та проконтролювати це на окупованих вже тоді територіях було неможливо. Адже вже на той момент, на 2019 рік за даними моніторингової місії ОБСЄ, на Донбасі було затоплено 39 шахт. Про це говорив експерт з екологічної безпеки та моніторингу навколишнього середовища Дмитро Аверін у розмові з журналістом «Прочерку».
Початок збройного конфлікту практично паралізував багато аспектів природоохоронної діяльності на сході України.
Як зазначав заступник директора та один із засновників екологічної мережі «Зої» (міжнародної некомерційної організації зі штаб-квартирою у Женеві) Ніколай Денісов журналісту «Прочерку», вже тоді була втрачена архівна інформація, не було екологічного моніторингу, забруднювалися землі, порушувався ландшафт природно-заповідного фонду. Численні об'єкти природно-заповідного фонду постраждали від будівництва фортифікаційних споруд, вирубки лісових насаджень, лісових і степових пожеж.
Що сьогодні? Ряд організацій вже фіксують докази злочину росії проти довкілля. Одні з таких організацій, ЕПЛ (МБО «Екологія-Право-Людина») спільно з Мережею захисту національних інтересів «АНТС» провели фіксацію злочинів рф проти довкілля Черніговом та довколишніми територіями. За словами Анатолія Павелко, провідного юрисконсульта, еколога ЕПЛ, слід проводити належним чином фіксацію наслідків від обстрілів, збирати конкретні докази злочинів росії, документувати їх. Потім це буде потрібно для позовів проти держави-агресора і відшкодування завданих збитків згідно з нормами міжнародного права. Усі злочинні факти незалежно від типів збитків повинні якомога точно відображатися у різних протоколах та актах безпосередньо з місця подій. Це докази злочинних дій росії.
Анатолій Павелко і Катерина Полянська, еколог, аналітик ЕПЛ на двох різних ділянках провели фотофіксацію забруднення довкілля і забір ґрунту з уражених артилерійськими та авіаційними ударами територій лісів. Забруднений від вибухів шкідливими речовинами ґрунт, наукові висновки – це також може бути доказом для міжнародного суду.
До речі, кожен може допомогти фіксувати злочини проти довкілля! Для цього на https://www.saveecobot.com/ запрацювала функція повідомлення про шкоду, завдану довкіллю України від військових дій. Відтепер кожен може фіксувати такі злочини окупанта та надсилати у Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України чи Державна екологічна інспекція України.
Як це зробити?
Додати в Telegram або Viber чат-бот Saveecobot;
Натиснути кнопку “Повідомити про екозлочин”;
Обрати категорію злочину: забруднення водойм, небезпечні військові відходи, промислові аварії, пошкодження радіаційно небезпечних об’єктів, забруднення ґрунтів, пошкодження зелених насаджень тощо;
Визначити локацію (автоматично або вручну);
Зазначити дату та час фіксування злочину;
Додати фото або відео екозлочину;
Додати короткий опис за бажанням...
Між іншим, раніше «Прочерк» писав про переселенців з Чернігівщини у нас на Черкащині. (гіперссилка) Сьогодні люди повертаюся додому. Вони повертаються, але разом з тим бояться. Бо шкода від війни може відчуватися роками. Так, у багатьох областях діє заборона на відвідування лісу. 2 жовтня на тій таки Чернігівщині сталася трагічна подія. Як інформувало Державне агентство лісових ресурсів України на міні підірвався легковий автомобіль. Всі чотири людини, які були в машині, загинули.
Трагічний випадок стався в лісі поблизу села Шестовиця. На місці працювали рятівники ДСНС.
«Так, частково розмінування територій, де йшли бойові дії, вже відбулося. Але повне розмінування територій може зайняти роки», – повідомили в Державне агентство лісових ресурсів України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У Черкасах відбулася навчальна зустріч із мінної безпеки
Які суми збитків?
Що кажуть офіційно? Шкода довкіллю за півроку війни досягла майже 1 трильйона гривень, – зазначає Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець на сайті уряду.
За його словами, відповідні розрахунки вдалося здійснити завдяки новим методикам, які фахівці Міндовкілля розробили для визначення розміру збитків від забруднення атмосферного повітря, земельних та водних ресурсів внаслідок військової агресії.
«Так, шкода лише від викидів забруднюючих речовин у повітря сягає 823 млрд грн. Шкода ґрунтам та землям перевищує понад 138 млрд грн. А ще будуть окремі методики та розрахунки по збиткам українським лісам, Чорному та Азовському морям, надрам, природно-заповідному фонду тощо», – наголосив Руслан Стрілець.
На Харківщині поки чи не найбільше обраховано шкоди, бо дуже багато деокупованих територій – 30 відсотків. Луганськ, Донецьк, Херсон, Запоріжжя – попереду. Збитки довкіллю Харківщини від агресії рф вже становлять 83 млрд грн.
Керівник департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації Андрій Нерета у коментарі виданню «Прочерк» зазначив, що найбільше засмічення територій будівельними відходами та уламками бойових частин ракет і снарядів.
Сотні трупів великої рогатої худоби з українських господарств, вбитих також окупантами, засмічують територію. Наприклад, лише в одному дослідному господарстві «Кутузівка» (ААНУ) загинуло близько 400 голів ВРХ. Доля близько тисячі голів ВРХ невідома…
У ДП «Ізюмський лісгосп» знищено близько 50% від загальної площі хвойних лісів.
– Внаслідок бойових дій близько 70% виробничих підприємств не ведуть свою діяльність. Тож вода не настільки шкідлива, як могла б бути, бо немає відходів. Та в воді є бронетехніка, яка має паливо, мастильні матеріали. Але це в основному території, куди ми ще немаємо доступу, частина цих територій замінована та знаходиться під постійним обстрілом, тож збитки ще обраховуються, – зазначив Андрій Костянтинович.
Від забруднення повітря внаслідок пожеж шкода на Харківщині сягає - 134 млн гривень, а від пошкодження зелених насаджень - понад 135 тисяч гривень.
«Обрахований розмір шкоди – це лише третя частина тих кейсів, які інспектори змогли проаналізувати та оцінити», – каже Андрій Нерета.
Обрахувати суми злочинів збитків дуже складно
– Немає загальної картини завданої шкоди довкіллю, є окремі пазли, – каже виконавчий директор МБО «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко. – Є декілька аспектів проблем із довкіллям – це безпосередньо вплив воєнних дій на довкілля, а також закритість органів влади, яка полягає у відсутності повного доступу до екологічної інформації, у наявності проблем участі громадськості в процесі прийняття екологічно важливих рішень. Часткова відсутність доступу до екологічної інформації, природньо, веде до маніпулювання владою проблемою впливу воєнних дій на довкілля. Іншою проблемою є замороження низки євроінтеграційних реформ. Профільне міністерство пояснює таке відношення до проблеми тим, що «не на часі». Мовляв, треба спершу думати про економіку, потім – інше. Також є проблема неналежного збору фактів, що в майбутньому може стати проблемою неналежної доказової бази для національних і міжнародних судів, – зауважує фахівець на Прес-ланчі «Рани нашої землі або як оцінити масштаби руйнування довкілля війною та що з цим робити».
Юрист наполягає: встановлювати факти і робити коректні обрахунки збитків від війни потрібно щодня – крок за кроком. Коректні підрахунки можуть бути взяті до уваги компенсаційною комісією під час її роботи. І вони можуть лягти в основу для виплат на відновлення довкілля до природнього стану та проведення ключових реформ у цій галузі.
– Потрібна побудова модерної екологічної демократії. І починається це з базових реформ. Тобто, маємо ще ті проблеми, що і за часів Януковича. До речі, замінування – це окремий вплив на довкілля. Тут треба кошти на розмінування. І це можуть бути такі способи як в Албанії або Боснії і Герцеговини. В Албанії розмінування тривало 15 років, а в Боснії і Герцеговині триває донині, – каже Олена Кравченко.
– Важливою є практичний аспект відновлення і способи долучитися до нього. Загрозою є кількість та різноманіття екологічних злочинів. ГО Save Dnipro створили Save Eco Bot, що активно працює в точках, наближених до лінії зіткнення, – додає екодиректорка ГО «Save Dnipro» Анастасія Скок. – Навесні та влітку організація провела дослідження відповідно до яких з’ясовано, що 80% екологічної шкоди - наслідки влучання ракет, що призводить до руйнування верхнього шару ґрунту, пожеж, забруднення ґрунтів, води та повітря продуктами розпаду. В районах бойових дій відбуваються постійні пожежі. Важливо боротися за Постанову Кабміну № 835 Про відкриті дані, які дозволять екологам робити оцінку шкоди.
Коли боєприпаси вибухають, вони забруднюють ґрунт довкола. І навколо кожного місця, де вибухав боєприпас, зона в радіусі 35 метрів дуже небезпечна. Там зосереджені важкі метали – усі вони опинилися в ґрунті. Використовувати цей ґрунт для вирощування будь-чого, що вживається в їжу, дуже шкідливо. Адже всі ці елементи спочатку мігрують у рослини, а потім потрапляють в організм людини, пише Українська Природоохоронна Група - UNCG
Фото з Фейсбук Luydmila Nishenko
Питання оцінки стану довкілля – це те, що потребує дуже глибоких знань, наголошує голова Правління ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.
– Дуже рано говорити про будь-які збитки. І злочин один – порушення Женевської конвенції в частині, що окупанти шкодять довкіллю. Це близько до зброї масового ураження. Але досвід каже, що довести щось не так просто. Чому це все складно зробити? Бо в нас немає точки відліку! Більшість тварин – це ґрунтова фауна. І їх видно лише через бінокуляр. Але люди, як правило, кажучи «тварини», мають на увазі крупних ссавців. В одній пригоршні землі може бути до 8 тисяч ґрунтових організмів. І скільки їх на мільйоні гектарів? А скільки загинуло? Невідомо. У нас немає інформації про чисельність жодного з видів. Є звичайно види, яких дуже мало (рисі чи ведмеді), але фактично ніякі тварини в нас не пораховані. І не маючи точки відліку не можемо сказати скільки тварин постраждали…
За словами науковця, усі колонії птахів з Азово-Чорноморського узбережжя відлетіли. Може вони в Ізраїлі, Ємені, росії, Нідерландах, Румунії. Невідомо, де вони саме, але відомо, що вони через великі вибухи відлетіли, покинули місця гніздування. Тому неможливо також оцінити, скільки їх прилетить наступного року.
– Тож не можемо оперувати цифрами. Найдостовірніша цифра зараз – це площі згорілих лісів. Тут можемо сказати по супутникових знімках, – зауважує Василюк.
Важливо. У процесі підготовки матеріалу також був направлений лист Міндовкіллю для обрахування найсвіжіших даних щодо завданої шкоди довкіллю. Однак, там після численних нагадувань повідомили журналісту: «ми працюємо дистанційно, тому на жаль зв'язок з виконавцем відсутній».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Гаврилюк: Як війна росії проти України може вплинути на птахів
До речі, у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького разом із ГО «Екосоціум» працюють над створенням методики оцінки пошкоджень природи під впливом воєнних дій російської федерації на території України.
Основним завданням науковців є створення дієвої методики з’ясування ступеня пошкоджень об’єктів природно-заповідного фонду (та інших цінних природних територій) бойовими діями.
Нещодавно відбулося засідання круглого столу за участю фахівців природоохоронних установ тимчасово окупованих територій Херсонщини, Запорізької, Донецької та Луганської областей, науковців Півночі та Північного Сходу, де відбувалися бойові дії та представників наукової спільноти, що займаються вивченням біорізноманіття. Під час дискусії було визначено основні критерії оцінки наслідків війни на біорізноманіття заповідних об’єктів; визначено перспективи використання таких методик для різних природних угруповань.
Розробка згаданої методики має неабияке значення. Адже після завершення війни надзвичайно важливо чітко сформулювати вину агресора, підрахувати збитки, організувати відновлення понівечених територій, у т.ч. за кошт переможеної сторони. Саме тому екологи Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького та ГО «Екосоціум» у рамках проекту «Консолідація наукових зусиль для оцінки впливу військових дій на біорізноманіття об’єктів ПЗФ» працюють над матеріалами, які стануть у нагоді у житті поствоєнної України.
– Війна – жахливе явище, яке призводить до смертей десятків тисяч людей. Саме це нині викликає найбільший сум і сльози. Проте росія здійснює й інші страшні злочини, які будуть ще довго відгукуватися українцям. Серед них – вплив на довкілля. Переорані вибухами поля, спалені ліси, отруєні річки та багато іншого будуть ще десятиліттями погіршувати наше життя, - каже Олександр Спрягайло, керівник проєкту. – «Екологічні злочини, на рівні зі злочинами проти людства, мають бути чітко зафіксовані, а винні мають нести відповідальність.
– Ми розраховуємо, що розробка такої методики суттєво полегшить роботу адміністрацій всіх регіонів, що постраждали від війни. Природа України унікальна і нікому не дозволено безкарно її нищити, – говорить Максим Гаврилюк – орнітолог, науковець, що бере участь у проєкті.
Зазначена робота здійснюється в рамках спільного проекту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» (TEDJusticeROL) і реалізується за фінансової підтримки Міжнародної благодійної організації “Екологія - Право - Людина” та Уряду США.
Привиди війни: а що робити з фортифікаційними спорудами після війни?
Що робити потім з перекопаними ділянками лісу, де зводилися з тренувальною чи оборонною метою фортифікаційні об’єкти: окопи, ВОПи, бліндажі тощо. Тут варто згадати що для будівництва бліндажів може вирубатись велика кількість дерев. І це дійсно робиться у регіонах.
Деревина, що надається для будівництва бліндажів під час воєнного стану, заготовлена в порядку планових рубок – окремі види рубок для таких цілей не застосовуються. Про це повідомили в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, реагуючи на інформаційний запит «Прочерку».
Фото покинутого бліндажа, фото «ПРОЧЕРКУ»
За 8 місяців нинішнього року від усіх видів рубок держлісгоспами заготовлено 442672 кбм деревини, що на 297 кбм менше у порівнянні з відповідним періодом 2021 року. Деревина реалізується на аукціонах з продажу необробленої деревини для забезпечення різноманітних потреб господарської діяльності країни. Крім того, дров’яна деревина для опалення реалізується населенню та закладам соцсфери.
У 2022 році з початку повномасштабної війни із загальної заготівлі для потреб обороноздатності держави передано 5645 кбм деревини. З них 95% – це низькосортна деревина хвойних і м`яколистяних порід категорії «Д» та дров`яна деревина.
Еколог і науковець, проректор з наукової та інноваційної діяльності ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло каже, що перекопування землі завдає шкоди ґрунтовому покриву, що неминуче впливає на рослинний світ. Наприклад, існують локальні популяції рослин, які нараховують лише кілька десятків особин – і вони при цьому можуть бути знищені. Крім механічного впливу є хімічний – і не лише від розривів боєприпасів чи застосування хімічної зброї. Це може бути банальний витік мастила чи палива з техніки, якої на полі бою скупчується багато. Також є проблема забруднення сміттям, адже ніхто не буде шукати урну, щоб викинути пляшку з-під води чи упаковку з-під їжі. Шкода природі може проявлятися не лише в бойових умовах. Наприклад, в окоп, залишений після тренування можуть втрапити дрібні тварини – земноводні, плазуни, їжаки, а такі крупна тварина, як косуля, може вибратись, але пошкодити кінцівку абощо.
Сьогодні, наприклад, на Черкащині військові дії не ведуться. Проте тут частково заборонено відвідування лісу.
Водночас, Черкащина відома заповідними об’єктами, – чого вартий Канівський природний заповідник або дендропарк Софіївка. Тут щовесни цвітуть унікальні підсніжники.
Національні парки світу, окрім природи, зберігають історію: війн, репресій та боротьби за незалежність. Після завершення бойових дій уряди багатьох країн і самі громадяни прагнуть зберегти природні території як цінні екосистеми, місця рекреації та пам’яті. Чи можливо і чи варто відтворити таку практику в Україні?
Досвід вже є. Той-таки регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик». Сам парк «Клебан-Бик» постраждав під час військових дій і має про це такі спогади, як окопи, ходи сполучення, бліндажі, фортифікаційні споруди. Усе це поступово зрівнювалося із землею, а місцевий люд принаймні на 2019 рік не був налаштований законсервовувати бліндажі і робити їх об'єктами туристичними чи історичними. Тоді адміністрація парку відновлювала рослинний покрив.
Та деякі фортифікаційні споруди у парку Клебан-Бик були, вони перетинали екологічні стежки, нагадуючи тоді про лінію оборони.
Давніші спогади про війни минулого є на Черкащині. Так смілянський краєзнавець Сергій Тимофеєв активно шукає нові і нові землянки та криївки. Ось є опорядкована землянка, майже як музей.
Ось геть не опорядкована землянка та укриття
– Війна, яка зараз триває проти України – це катастрофа не лише для людей, а й для землі, природи. Певний шар ґрунту мільйонами років формувався, він родючий і нас харчує. А коли вибухами все це перемішується, то це шкідливо для землі, екології. Що вже казати за розмінування, це дуже тривалий процес. А щодо того, що треба лишати окопи, то їх слід лишати лиш в деяких місцях, не всюди, а лиш там, де це може бути важливо для історії, де це недалеко від інфраструктури, від міста, – каже спеціаліст смілянського лісового господарства, який займається відродженням історії на теренах лісгоспу, Сергій Тимофеєв. – Буквально минулого тижня вдалося втрапити до одного літнього чоловіка, що був лісником в Малому Старосіллі, він показав ще одну могилу в лісі. Це цікаво і важливо!
Журналіст «Прочерку» також побував на Косівщині в Західній Україні, де, як писали ЗМІ, була відбудована і освячена криївка УПА.
Завідувач філії «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», а зараз боєць добровольчого батальйону «Карпатська січ» Богдан Легоняк зазначає:
– Часи, віки, події завжди залишали свої сліди, особливо на матінці -землі. Так було, є і буде. Звісно завдано великої шкоди людям, суспільству, державі, ну і звісно навколишньому природному середовищу. На мою думку, більшу частину потрібно обов'язково рекультивувати, а частинку залишити для нагадування майбутнім поколінням про цю страшну війну, – каже Богдан Легоняк.
Фото бліндажа дерев’яного з лінії фронту надані автору
Отже, сьогодні попри безліч намагань оцінити шкоду довкіллю, повноцінно це зробити неможливо, що далеко не всі території України деокуповані. І проаналізувати, наскільки там забруднена земля чи вода не має можливості. Що намагається зараз робити офіційна влада? Попри війну Україна впроваджує євроінтеграційні реформи у сфері захисту довкілля. Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів». Також парламент ратифікував Угоду про участь України у Програмі ЄС LIFE.
За рахунок співфінансування LIFE Україна матиме більше можливостей для відновлення пошкоджених чи знищених природних екосистем, будівництва центрів реабілітації тварин та ревіталізації річок тощо.
А поки залишається лиш фіксувати шкоду, завдану довкіллю на деокупованих територіях. Адже це важливо для подальших дій по відновленню територій. А ще це важливо для подальшого вимагання компенсації за шкоду. Адже коштів і ресурсів на розмінування та відновлення територій буде йти багато. Більше того, деякі території можуть розміновуватися невідомо скільки. Екологи пригадують Верденську битву, що була на території Франції в 1916 році. За словами еколога Олексія Василюка, досі ті території не до кінця розміновані, бо там гориста місцевість.
– А у нас таких територій вже на сьогодні більше! – каже еколог.
Питання і в тому, що робити з різними фортифікаційними спорудами, які лишаються. Національний парк Кастель (Castel National Park), що в Ізраїлі, був створений після війни за його незалежність (або Арабо-ізраїльської війни 1947—1949 років). У середземноморських лісах, що перебувають під охороною держави, видніються траншеї та бункери воєнних часів. Нині працівники парку проводять тут екскурсії та готують експозиції, в яких розповідають про ціну незалежності.
«Повоєнне відновлення країни не може відбуватися окремо від реабілітації природи», – йдеться у публікації Української природоохоронної групи.
Доводилося знаходити допис користувача в інтернеті, який пропонував після перемоги лишити місто Маріуполь як музей війни у світі, а натомість саме місто відбудувати поряд…
Назарій Вівчарик
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису