Черкаській активістці й мистецтвознавцю Наталі Вернидуб невідомі облили червоною фарбою вхідні двері до квартири. Вона підозрює, що це є помстою за її акцію, вчинену 29 березня: тоді пані Вернидуб вилила слоїк фарби на пам’ятник радянським солдатам, які загинули в 1968 році в Чехословаччині під час придушення «Празької весни».
«Ну, нарешті! Воїни-інтернаціоналісти отримали фінансування на акцію у відповідь, – написала активістка у фейсбуці. – Сьогодні вдень (17 грудня, – ред.) два чоловіки залізли до нас у під'їзд, довго випитуючи код на дверях в сусідів з інших під'їздів в дворі, потім скориставшись тим, що з нашого виходила дівчина, ломились в двері, аж відштовхнули її, піднялись до наших дверей і облили їх червоною фарбою. Впевнена, грошей в організації або спонсорів взяли на бочку фарби, а використали з півлітра. Як і годиться воїнам-інтернаціоналістам, що звикли, підло прикриваючись високими гаслами, давити танковими гусенями чужі народи, все зробили тихо, як кажуть їхні російські побратими "из-под тишка". Зауважте, я свою акцію проводила відкрито, анонсувала її, запросила пресу. А до мене прийшли якій боягузи (дала собі слово не вживати матюків, то ви додумайте). Мстя їх страшна просто. Таке. Воїни тьми».
Дехто із коментаторів порівняв дії осіб, які облили двері Наталі Вернидуб, із вандалами, що регулярно обливають фарбою пам’ятник Бандері і Шукевичу – вони також роблять це крадькома.
Відео акції Наталі Вернидуб 29 березня 2019 року:
Коментарі
https://www.istpravda.com.ua/short/2019/12/18/156741/
Але, до її честі - зробила це відкрито, а її опоненти нагадили у відповідь зпідтишка, хоча і думають, що зараз настав час для реваншу.
Гидко від таких "воїнів", які відтоптують ноги одній жінці на вході до під"їзду, щоб забігти і облити двері іншій жінці.
Думаю, якби Вернидуб почули і відімкнула двері квартири з качалкою у руці - ці "хєрої" тікали б, котилися по сходах один поперед одного.
Це - почерк тилових крис, замполітів, яких самі інтернаціоналіс ти зневажають.
Те, що напис було зроблено російською мовою і "прикрашено" совковою зірочкою з серпом і молотом - явно вказує на те, що намагалися спровокувати.
До речі, жоден черкащанин чи житель Черкаської області у Празі чи в її околицях навесні 1968 року не загинув - ті, хто ставив камінця, добре про це знали.
Стрічка RSS коментарів цього запису