Про „Співочі вечори” Марійка Бурмака раніше чула від Сергія Бабкіна та Олега Павлишина – учасників попередніх років фестивалю. Минулоріч із татом до Черкас приїздила скупатися у Дніпрі та помилуватися дамбою. Цього разу некомерційна Марійка Бурмака провела у Черкасах не більше шести годин, зупинилась у тризірковому готелі і заспівала старі хіти. „Сьогодні вечір і я співаю, чому я не підходжу на формат „Співочих вечорів”, - сміється співачка із запитань журналістів на прес-конференції. Черкаси активно підспівували, а молодий хлопець, що представився Вікінгом, навіть підтанцьовував притул сцени.
Про „музику і булочки” у короткому інтeрв’ю з кореспондентом "Прочерку" Ксенією Марченко.
Сьогоднішні „Співочі вечори” – концерт на відритому повітрі, але все ж у камерній обстановці. На яких сценах Вам більше подобається виступати?
Взимку мені подобається виступати у закритих приміщеннях. Влітку – на відкритих (сміється). Насправді ж, дуже часто виступаєш на днях міста, якихось акціях, що на вулиці. І часто такі акції влаштовують на вулиці навіть взимку. І це теж нормально.
„Сьогодні вечір і я співаю"
Ви вже двадцять років на сцені. Скільки репетицій потребує такий досвідчений артист, щоби підготуватись до концерту?
Дві чи три репетиції в моменти активного концертування. А так я кожень день беру гітару і співаю вдома, бо може якісь ідеї до мене приходять. Перед кожним концертом у мене є саунд-чек, на який я обов’язково приходжу щоби послухати апаратуру.
Нещодавно Ви записали дитячий альбом „Розмалюю писанку” на вірші українських дитячих поетів. Сьогодні виконуватимете пісень із цього альбому?
З дитячого альбому ще ні. Але вчора заїжджала до мене краща подруга, Лариса Губіна з „5 каналу”, я поставила їй альбом, вже повністю готовий, буде лише мастерінг. А трохи раніше ставила своїм музикантам. Зараз співати не буду, але відчуваю, що з часом доведеться ці пісні виконувати на концертах. Ці пісні дитячі, але в них є щось доросле.
Вікінг (праворуч) не міг себе стримати і пританцьовував на концерті
Сьогодні Ви зупинились у тризірковому готелі. Що є обов’язковою умовою Вашого райдеру?
Ви знаєте, у мене немає особливих вимог до виступу. Тим більше до таких поїздок, де я не ночую. Мені головне, щоби була кімната в готелі, де я можу відпочити та підготуватися до виступу. Я розумію, що люди запрошують, і я розумію, що я проведу тут лише дві години. Я не буду особливо тягнути душу і, наприклад, настоювати на неймовірних умовах. Сьогодні нормальний номер, нормальний готель: півтори години достатньо, щоби підготуватися до виступу. Якби ночувала, то виставила б інші умови.
Марійко, Ваша шістнадцятирічна донька теж грає на гітарі, з шестирічного віку Ви віддали її до музичної школи. Радитесь із нею, коли пишете нове? Можемо розраховувати на дует?
У неї дуже сильний характер і дуже не просто бути донькою відомої людини. Відповідно, серед її вчителів, батьків і однокласників не всі можуть до мене ставитися добре. І пам’ятаю, мене запросила директор ліцею на останній дзвоник, а мені донька сказала : „Мамо, а ти можеш прийти якось непомітно?” Дует ні, і це не оригінально. Як правило, діти заперечують те, що роблять батьки. Так, я раджусь із нею тому, що вона знається на музиці, слухає дуже цікаву музику. Дуже гарно грає на електрогітарі, у неї є смак - слухає „The Kooks”, співає „The Beatles”. Моїх пісень я думаю, вона не співає. Коли мені було 16 років, моїм батькам теж було зі мною не просто. І я теж заперечувала все, що вони мені казали. Таким чином, кристалізується характер. Вона мені каже: я на тобі буду тренувати свою харизму.
"Донька мені каже: я на тобі буду тренувати свою харизму"
Цьогорічне „Євробачення” Ви порівняли з конкурсом самородних талантів. Готові продюсувати нове покоління артистів, не обов’язково для цього конкурсу?
Дуже часто в наших медіа, коли ти щось говориш, твої думки і твої висловлювання загострюють. Я не казала, що я несхвально відгукнулась про героїв конкурсу, але, коли дивилась прямий ефір, розуміла, що артист через один співає мимо каси, як то кажуть. Люди просто фальшиво співають. Зараз я, фактично, виступила продюсером дитячого альбому. Продюсером якогось артиста, насправді, я не думаю: я не встигаю робити все, що я придумала. Навіть не думаю, що я би продюсувала власну доньку, ну вона і не згодиться ніколи.
Те що я роблю воно не є шоубізнесом в чистому вигляді. Але якщо піти далі, то можна подумати, що не по-бізнесовому навіть співати пісні для розумних людей, навіть дотримуватись української мови у своїй творчості, тому що пів-України говорить російською. Найвідоміші українські продюсери вам скажуть, що пісні, як булочки, і ми не можемо продавати ці булоки половині України, які б повинні купувати всі. Я відходжу від теорії булочок. Деколи я розумію, що мої кроки можуть бути некомерційними, невиправданими, я розумію, що після деяких кроків мені можуть кисень перекрити. Тому взяти відповідальність за якусь людину я не можу.
фото - Ігор Бутенко
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису