Масові обстріли російською федерацією призвели до значного дефіциту електроенергії в країні, результатом якого є відключення електропостачання. Це негативно впливає і на роботу агросектору, зазначає виконуючий обов'язки Міністра аграрної політики та продовольства, колишній тимчасовий виконувач обов’язків голови Черкаської облдержадміністрації Тарас Висоцький.
– Відсутність електрики та перебої з її постачанням суттєво ускладнюють роботу агропідприємств. Також, ризики обстрілів в прифронтових областях впливають на можливості збереження врожаю. Потреба у додаткових ємностях для зберіганні в прифронтових областях восени 2024 року може сягати 1,4 млн тонн., – каже Тарас Висоцький.
У зв’язку з цим в Мінагрополітики відбулася зустріч з представниками Продовольчої та сільськогосподарської організації ФАО ООН.
Фото: aggeek.net
Сторони обговорили надання допомоги малим агропідприємствам в забезпеченні генераторами і засобами для зберігання зерна (зерновими рукавами). Представники ФАО пообіцяли разом з донорами опрацювати запит на екстрені потреби українських аграріїв.
Найпоширенішими видами зберігання зерна в Україні є зберігання у складах, силосах елеваторів або ж зернових рукавах. З початком війни, коли експорт сильно скоротився, а сховищ для зберігання не вистачало, фермери почали активно використовувати зернові рукави. І тут допомогли й іноземці.
Торік продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) надала 243 модульних сховища для зберігання зернових. Їх отримали малі та середні фермери трьох найбільш постраждалих областей. Водночас, допомога надійшла і Черкащині.
Так, за повідомленням координаторки з питань комунікацій ФАО в Україні Вікторії Михальчук, у 2023 році 88 фермерів отримали 1 479 рукавів для зберігання зерна (один рукав – 200 тонн); 9 наборів техніки для завантаження зерна, що включають навантажувач, розвантажувач та бункер. Загальна місткість рукавів 299 400 тонн. Також фермери були забезпечені джерелами безперебійного живлення. У 2023 році було передано 1 генератор для переробного виробництва потужністю 110 КВт.
– Розумієте, особлива гостра потреба була на початку повномасштабного вторгнення. Адже в нас з початку повномасштабного вторгнення лежав на складах старий врожай, а потім перестали працювати порти. Водночас, вже влітку 2022 року став з’являтися новий врожай. Тоді й стали в нагоді зернові рукави. Це була програма Міністерства, ми направляли заявки і нам надали зернові рукава. Це було дуже доречно, коли немає куди класти врожай, - каже директор СТОВ «Іскрене» Тетяна Ляшенко.
За її словами, Мінагрополітики з партнерами передавали рукава фермерам безкоштовно. Рукав можна розміщувати будь-де, чи на полі, чи на території господарства, просто попередньо очистивши ділянку.
– Щоправда, треба підготувати ділянку, також позакладати отруту від гризунів, щоб не прогризли. Окрім того, зерно все ж має мати певну вологість. А згодом треба перевіряти показники, щоб зерно не пріло. Та якщо накладки, якщо така страшна ситуація, яку ми мали в 2022 році, то це ідеальний варіант. Все зерно, що ми в 2022 році заклали в зернових рукавах, дістали наступного 2023 року і воно було в чудовому стані, - каже Тетяна Юріївна.
Водночас, сьогодні черкаські фермери зауважують, що ситуація зі збереженням зерна сьогодні особливо актуальна саме для прифронтових регіонів. Щодо Черкащини, то тут, на щастя, все спокійно і тому цьогоріч зберігати зерно є де.
– Перехідні залишки 2023 врожаю були невеликі. Та й зараз спека така, що можливо деяке зменшення буде врожаю, тож поки складських площ вистачить, - зауважують сьогодні аграрії.
Але менші обсяги врожаю та наявність місць для зберігання сировини дозволять виробникам дочекатися кращої ціни. А кажучи про місця зберігання, знову ж згадують і зернові рукави, зокрема, й ті, що безкоштовно надавалися програмою ООН
Назарій ВІВЧАРИК
