Помер відомий художник і митець Микола Теліженко

Пішов у засвіти український скульптор, графі, Народний художник України, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України Микола Теліженко.

Митцю було 73 роки...

Цієї весни спонтанно сфотографував Миколу Матвійовича - був вражений тим, наскільки профіль нагадує сивого й мудрого козацького отамана «поза часом» – так підписав світлину Андрій Кравець

Про повідомляє на своїй сторінці у фейсбуці черкаський журналіст Андрій Кравець.

У Черкасах, як повідомляє Вікіпедія, мозаїчні панно митця прикрашають магазин «Рубін» («Козак Мамай») і естраду дитячого парку (мозаїка «Скоморохи»). На школі в селі Будище Черкаського району він виконав найбільший в Україні мозаїчний портрет Тараса Шевченка.

Художник є автором іконостасу Покровської церкви в Черкасах та ікон у Ільїнській церкві в Суботові. Він співавтор пам'ятника жертвам Чорнобильської трагедії в Соборному сквері (колишньому Першотравневому парку) Черкас, меморіальних знаків (хрестів), встановлених на могилі гетьмана України Петра Дорошенка (село Ярополче Московської обл.) та на символічній могилі Нестора Махна у Гуляйполі.

Микола Теліженко — автор пам'ятників учасникам антибільшовицького селянського повстання 1920 року в с. Легедзине та жертвам голодомору 1932 — 33 рр., що споруджений у Бельгії, в місті Рейн

Микола Теліженко – автор прапора Черкас, герба Черкащини і деяких районів області.

«Згадалось перше спілкування з Майстром старої когорти Художників - у хатинці іншого Майстра, Данила Нарбута, де Теліженко зберіг пам'ять про Діда - художника, на якого рівнялася "стара гвардія" УНСО...

В той день тут все було справжнім: від скаженого самогону зі смачним салом, закопченим на гороховій соломі - до великих і малих шедеврів скульптора. До Нарбута, намальованого ним у вигляді Козака Мамая просто на сінешних дверях і до збереженого прапора Нарбута, з яким той виїжджав полювати й рибалити на Дніпрові острови: наполовину червоно-чорний, а наполовину синьо-жовтий, з жартівливим написом: "Ловись, рибко, велика й маленька. Лийсь, горілко, гірка й солоденька".

За бесідою з Митцем, чиї скульптури можна побачити по всій Україні, в Греції чи навіть у "іншопланетній" останнім часом росії, зрозумів багато чого з мудрості козацької. Може, тому, що на дверях був Мамай, написаний з Нарбута, який жив у цьому домі... Підсилений бунтівним Мамаєм, який сидів і в Теліженкові?.. )

Декілька тижнів тому, 15 березня, я вітав Матвійовича з днем народження. Хворів він тілом, а не духом - того дня я зрозумів, що охарактеризувати Майстра з безліччю титулів і нагород можна всього трьома словами: чудова людина, потужний патріот і справжній весельчак, якого за жодних обставин похнюпленим не бачив...

Світла пам'ять, Матвійовичу!» – ділиться спогадами Андрій Кравець.

Скрін зі фейсбук-сторінки Олесі Теліженко