Про те, що роль ВПО є ключовою в забезпеченні їх власних прав, потреб і свобод говорили на форумі у Черкасах сьогодні. У заході взяли участь і переселенці, і представники бізнесу та влади.
Як зазначив регіональний юрист організації «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Тарас Щербатюк: по області створено багато хабів – і в Черкасах, і в Звенигородці, і в Умані. Створюють їх і влада, і приватні ініціативи. Та для кращої інтеграції ВПО в місцеві громади слід створювати Ради – це передбачає механізм місцевої демократії.
Тарас Щербатюк додав, що перші Ради ВПО були створені ще в 2019 році в ряді областей, але не на Черкащині. Рада постійно передбачає роботу і постійне включення в процес, це об’єднання певних експертів, а головна функція Ради – розробка для певної локації довгострокових рішень, щоб допомогти переселенцям інтегруватися в громади.
Директор Департаменту соціального захисту населення ОДА Руслан Чикало каже, що раніше, до повномасштабного вторгнення, область мала 12 тисяч переселенців.
«Нині через область пройшло 230 тисяч ВПО. Сьогодні, якщо взяти перебування в області 100 тисяч, то це десята частина області! Це велика частина громади. І ми працюємо з громадським сектором, з благодійними організаціями, розселяємо по приватному сектору, але цього замала. Вас повинні чути! У нас при ОДА створена Громадська рада, яка охоплює всі напрямки, але немає напрямку по ВПО», – зазначив він.
За словами директорки Черкаського обласного контактного центру, радниці з питань ВПО в Черкаській області Лариси Ходаковської, нині в області ще більше 6 тисяч місць для ВПО.
«Ми готові поселити людей», – зазначає фахівець.
Всі зійшлися на думці, що ВПО є складовою громади і повинні також впливати на її життя. Водночас їх мають чути, а для цього треба об’єднуватися, хоч життя показує, що часто серед громадських організацій немає єдинства.
«У місті Черкаси дорадчих органів не створено, а має бути принцип «нічого для нас без вас». Окрім того, сама область пасе задніх у створенні Рад ВПО. Адже сьогодні функціонує більше 10 рад в 6 інших областях», – каже Щербатюк.
Основними напрямками роботи Рад ВПО є посилення участі переселенців у громадському та політичному житті, створення пошуку довготривалих рішень, дослідження переселенців на місцях, зустрічі з представниками влади, аналіз потреб дітей і молоді, розповсюдження гуманітарної допомоги тощо.
Олександр Ворошков, регіональний координатор по Донецькій області «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» створював одну з перших Рад ВПО на Донеччині в Краматорську.
«Ці Ради – це стопроцентно про волонтерів, це про волонтерство. Бо дійсно нічого про нас без нас. Потрібна залученість людей до вирішення проблем. На жаль, цього немає зараз в Черкасах. Тож роблячи все для ВПО, слід залучати переселенців. Я хоч і немісцевий, та намагаюся зараз, живучи в Черкасах, долучатися до адвокації, допомагати переселенцям. Нам всім слід вирішувати проблеми разом», - каже Ворошков.
У процесі роботи заслухали і практики громад, де робота з переселенцями налагоджена як слід. Зокрема, секретар Звенигородської міськради Володимир Низенко розповів, як з 24 лютого в містечку формували команду, налагоджували волонтерський рух і працювали.
«Хоча досвіду волонтерської роботи в нас не було. Та не маючи волонтерського досвіду, але маючи досвід адміністративної роботи, маючи допомогу з боку підприємців, маючи підтримку громадського сектору, змогли організувати роботу. Налагодили чітку звітність. Волонтери ГО «Звенигородщина активна» зі своєю молоддю включилися в роботу. Розмістили штаб у школі, туди ж в спортзал зносили продукти. Наш секрет – це бажання і можливості. І ми не маємо одного керівника центру. Усе було по ситуації:хтось молоддю займався, хтось отриманням допомоги за кордоном. Зараз в нас 3,5 тисяч переселенців в громаді. Є накопичення гуманітарної продукції. Спершу робили за покликом серця, але зараз включаються законодавчі зміни», – каже Володимир Низенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
З тренера танців у волонтери: як у Звенигородці вдалося створити потужний волонтерський хаб
Володимир Панченко, голова ГО «Черкаська молодіжна рада» розповів, як з волонтерами налагоджували роботу у Черкасах, де активісти долучилися до роботи Гуманітарного центру. Згодом працювали через програму «СпівДія».
«Займалися персонально волонтерською допомогою від людини до людини. Зрозуміло, що треба займатися інтеграцією людей, а не лише давати їм продуктовий набір. Ми побачили, що не вистачає й комунікації між громадами. Якісь громади мали багато продуктів, але не мали одягу, хтось мав допомогу, але не мав приміщення, де це все розмістити. Створення хабів стало своєрідними місточками між громадами. Ми формували таким чином точки видачі по області, також точки комунікації», – каже Панченко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Вікторія Макарова, сьогодні вже черкащанка, пригадує, як приїхала в Черкаську область після 2014 року.
«Я з Алчевська Луганської області. Ще до 2014 року моя дитина їздила у мовний табір в Крим. А тоді з організаторами цього таборування почали спілкуватися і ця жінка почала запитувати, як ми. Сама вона з Черкас. Врешті приїхала в Черкаси до незнайомих людей. Тут зайнялася бізнесом. Десь з січня 2015 року створили ініціативну групу і це у нас виокремилося в громадську організацію. Працюємо у волонтерсько-гуманітарній сфері. До нас долучилися інші люди з Херсону, Бахмуту, Чернігова, Харкова, Попасної. Ми стали гуртуватися, спілкуватися», – каже Вікторія Макарова.
Нині вона зауважує, що створення Ради ВПО необхідне, каже, з однодумцями зверталася до влади, та ефективного діалогу не було.
«Має бути політична воля», – каже пані Вікторія.
Всі спікери говорили про необхідність більшого інформування населення про діяльність тих чи інших спільнот, організацій.
Назарій Вівчарик
ВАЖЛИВО:
Робота для ВПО – кого потребує Черкащина?
Житло для ВПО – де живуть переселенці?
Гуманітарна допомога ВПО – як отримати?
Соціальний захист ВПО – де шукати допомоги?
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису