У Черкасах Катерина Калитко презентувала поетичну збірку «Люди з дієсловами»

Наприкінці вересня Черкаський книжковий фестиваль у артгалереї Мистецька Брама зібрав своїх шанувальників на першу цьогоріч літературну зустріч із поеткою, письменницею, перекладачкою та волонтеркою Катериною Калитко.

– Наша гостя – це людина, яка може писати любов, молитву і війну; віщувати у прозі та заклинати у віршах. Письменниця, чиє слово діє, – по-собливому представила Катерину Калитко організаторка Черкаського книжкового фестивалю та модераторка події Людмила Фіть.

За словами Людмили Фіть, від початку повномасштабного вторгнення, коли кожен намагався віднайти себе – волонтерили, збирали кошти для захисників, допомагали, хто чим може, прийшло розуміння, наскільки важливо зустрічатися, спілкуватися, перекладати емоції на слова. Відтак, після низки благочинних екскурсій Черкасами «Сила історії», організатори Черкаського книжкового фестивалю вирішили знову об'єднати містян та гостей навколо літератури.

– Ми не просто на першу зустріч запросили презентувати нову поетичну збірку «Люди з дієсловами» Катерину Калитко. Катерина майстерно володіє словом, вона дуже відчуває, що нам зараз необхідно артикулювати емоції. Вона вміє це робити бездоганно. Катерина Калитко – саме та людина, яка нам потрібна, вона уміє показати нам нас самих у цей період, – зазначила Людмила Фіть.

Черкаси стали другим містом, у якому Катерина Калитко презентувала поетичну збірку у межах проєкту «Літературна мережа». Попередня презентація в Одесі проходила під повітряну тривогу та віддалені звуки роботи ППО.

– Це особливе відчуття часу, в якому говориться про важливі речі паралельно до того, як ці важливі речі відбуваються у прямому ефірі навколо тебе, – поділилася емоціями поетеса.

Катерина розповіла, що перед початком українського туру, була невеличка презентаційна поїздка Європою. І на  зустрічі в Українському вільному університеті (Ukrainische Freie Universität) у Мюнхені, до авторки підійшла переселенка і сказала, що їй дуже відлунює концепція людей з дієсловами, бо вона відчуває, що її життя перетворилося на потік дієслів: щось брати, бігти, рятуватися, рятувати, допомагати, воювати тощо. Літераторка зауважила, що наразі дієслова вийшли на перший план і стали гостріше позначати те, що між нами всіма відбувається.

– Українська мова і українська література з усією пишнотою виражальних засобів: з усіма прикметниками, описовими зворотами, зі всіма іменниками, довжелезними переліками,  синонімами, – всім чим вона прекрасна і за що ми її так любимо, вона зазвичай на позір була статичнішою, бо ми осідла культура, нам є що зберігати, що характеризувати. А зараз такий час, що зрушує нас і наші смисли з місця і змушує описувати їх дієсловами, – пояснила письменниця, зізнаючись, що останнім часом менше працює з перекладами, оскільки хочеться більше вхопити реальності – всього, що  відбувається і описується українською мовою.

Авторка повідомила, що назва збірки «Люди з дієсловами» – наслідок однієї з розмов із Сергієм Жаданом, яка відбулася в березні 21-го в Будинку «Слово» в Харкові під час презентації її попередньої книжки  «Орден мовчальниць».

– Ми тоді теж говорили про іменники, прикметники, про те, як вони взаємодіють і чи взаємодіють взагалі. І тоді Сергій підтримав мою тезу і резюмував: «Хочеться дієслів». Так, хочеться дієслів, вони виступають на світло і вимагають підвищеної уваги до себе. Тоді збірка почала складатися, я обрала для неї цю назву, але новий час після повномасштабного вторгнення ще додатково підсвітив ці дієслова і зараз дуже багато людей, зокрема з волонтерського середовища, моїх колег, підходять і говорять, що книга про них: «ми люди з дієсловами, ми діємо». Загалом, книга про всіх нас в Україні, бо наші дії формують зараз простір навколо нас, – зазначила Катерина Калитко.

Збірка «Люди з дієсловами» потрапила у  видавництво наприкінці січня 2022 року, а в травні видавець вирішив випустити книгу у світ.  Збірка зазнала змін – замість текстів про довіру між людьми, до світу, до світобудови, збірку доповнила поезія, створена після 24 лютого. У книгу увійшли тексти, безпосереднього досвіду авторки, досвіду переживання часу тут і зараз та досвіду людей, які вже переживали велику війну і злам своєї дійсності. Окрім всього, Катерина зізнається, що змінилася сама, змінилася її мова, її поезія. За словами авторки, новий досвід, новий час, який починається після 24 лютого, потребує нової мови і ми свідчимо її народження.

– Мені здається, що писати важливо, якщо пишеться. Бо це голос, це окреслення своєї присутності у просторі. Це усвідомлене бажання зафіксувати цей час і себе в ньому. Час дуже стрімко змінюється, ми дуже стрімко змінюємося в ньому. І література може це зафіксувати, а поезія найперше, вона реагує на рухи часу, – підкреслила поетка.

Катерина Калитко розуміє, що її вірші читати не просто, адже вони дуже відверті. Але попри все, авторка наголошує на важливості чесності своєї творчості, яка не всім може припасти до душі.

– Для мене, як для поетки, дуже важить чесність тексту. Поезія, яку я пишу, не намагається сподобатися. Вона, передовсім, стоїть на тому, щоби бути чесною, навіть якщо ця чесність – склянка випитого спирту, яка обпікає і запирає дихання. Найкраще, що може зробити література із самою собою і з людьми, яким вона дотепер потрібна – це бути максимально чесною і максимально щирою. З одного боку, не боятися демонструвати безшкірність, чутливість того, хто пише і хто цю поезію проговорює, озвучує, читає вголос, а з іншого боку – фіксувати час, максимально повно без намагання втекти від того, що нас оточує. Бо поезія, яка, як нерв, реагує на зміну в цій дійсності також буде довгою пам'яттю, в якій збережемося всі ми, в якій збережуться наші емоції цього складного півріччя, а, можливо, й наступних років, у які ми продовжуємо ділити і переживати наші складні досвіди. Складна, дражлива, гостра поезія теперішнього часу буде згодом інструментом автореконструкції. Коли ми матимемо час і простір для рефлексування своєї травми, ми візьмемо ці тексти, ми побачимо, ким ми були у цьому моменті, якими ми були – почнемо пригадувати. І це буде нашим сховком, – зазначила Катерина Калитко.

Катерина акцентувала, що нині боротьба точиться у багатьох площинах, зокрема і на полі смислів, і ми повинні це поле смислів не віддавати. Кожен може боротися, говорячи і роблячи те, що є в наших компетенціях.

– Якщо моїм інструментом є письмо і говоріння, то я повинна триматися цього інструменту настільки довго, наскільки я зможу, – наголосила письменниця.

Та попри потужну невтомну боротьбу авторка зауважила, що збірка «Люди з дієсловами», насамперед, про любов і ніжність.

– Взаємна ніжність – це те, що відрізняє українців від того, хто на нас напав, – висловилася Катерина Калитко.

Перший літературний вечір Черкаського книжкового фестивалю, сповнений поезією, сенсами, емоціями та почуттями, промайнув на одному подиху, залишивши по собі післясмак дієслів, післясмак дії…

Під час мистецької зустрічі Президент літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослав Померанцев повідомив, що на черкасців чекає ще чотири зустрічі з літераторами у межах проєкту «Літературна мережа» за щирої підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Загалом, у Черкасах, як і в інших містах мережі (Ужгород, Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Чернівці, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Київ, Полтава, Кропивницький, Харків, Одеса) відбудеться 5 літературних зустрічей із відомими українськими та черкаськими письменниками. Поміж письменників, які беруть участь у проєкті, Святослав Померанцев назвав імена Софії Андрухович, Юрія Андруховича, Андрія Бондара, Сергія Жадана, Андрія Любки, Романа Малиновського, Тараса Прохаська, Ірини Цілик, Катерини Калитко, Юрія Іздрика. Імена місцевих письменників обирає оргкомітет Черкаського книжкового фестивалю, відтак Президент літературної корпорації Meridian Czernowitz закликав черкащан слідкувати за подіями фестивалю та за попередніми анонсами.

Автор: Ольга Квятковська

Світлини з фейсбук-сторінки Черкаського книжкового фестивалю