Директор Інституту Афонської спадщини Сергій Шумило оприлюднив у соцмережах інформацію про спільні з професором Київського національного університету культури і мистецтв Валерієм Ластовським дослідження версій місця можливого поховання гетьмана Юрія Хмельницького.
“Козацький край” цитує пана Шумила: “Гетьман-чернець, який перетворився на “примару”. Майже як в романі Стокера “Граф Дракула”… Мова про сина Богдана Хмельницького – гетьмана Юрія Хмельницького та про місце його поховання. На наше переконання, він не був страчений турками, як це прийнято вважати дотепер, а помер своєю смертю простим ченцем (на ім’я Гедеон) в одному з православних монастирів у Туреччині…
На основі подорожніх нотаток афонського паломника від 1709 р. вдалося встановити більш точне місце поховання Юрія Хмельницького. Це місто Геліболу (тур. Gelibolu) у сучасній Туреччині, яке розташоване на березі Дарданелльської протоки, що між європейським півостровом Галліполі та Малоазійським півостровом у Туреччині. Попереду іще необхідно провести чимало пошуків в османських архівах, але тепер принаймні маємо орієнтир, в якому напрямку необхідно шукати…
Юрій Хмельницький – одна із найбільш суперечливих постатей української історії. Як правило, в літературі він представляється у більш негативному світлі, ніж позитивному. Проте, є підстави стверджувати про панування в літературі багатьох міфів, пов’язаних із сином Богдана Хмельницького. Значною мірою його незаслужено і штучно було дискредитовано та принижено, тоді як справжній образ цієї людини зовсім інший – дійсно трагічний, суперечливий, але не нікчемний…
Нез’ясованими або помилковими залишаються багато аспектів його політичної діяльності, а також останні роки життя і смерті. Загадкою є й місце його поховання. На сьогодні існує не менше 10 версій(!) щодо смерті Юрія Хмельницького, з яких кожна різниться від іншої (є навіть версія, що він не помер, а перетворився на “примару”) і водночас жодна з цих 10 версій не відповідає дійсності (напевно, це єдиний такий випадок!). Ну і це той випадок, що ми не знаємо, де могили більшості з наших українських гетьманів…
Отже, спробували хоч трохи розплутати клубок перепетій чернечого життя сина Богдана Хмельницького – ченця і гетьмана Юрія-Гедеона. Опрацьовані нами документальні джерела дозволяють реконструювати більш детально останній період його життя і висловити та обґрунтувати ідею щодо його реального місця поховання.
До речі, саме до м. Геліболу, де був похований Ю. Хмельницький, після розгрому москалями Запорозької Січі переселилося понад 200 запорозьких козаків з родинами, які заснували тут у далекому турецькому краї власне українське козацьке поселення. У статті наведено свідчення як про цей факт, так і про те, як на початку ХХ століття російські білоемігранти, яких після 1920 р. доля занесла у цю місцевість, під час копання могил знаходили тут масові поховання запорозьких козаків.
Щиро дякую колегам та програмі підтримки від Кластера “Religion und Politik” Westfälische Wilhelms-Universität Münster WWU Münster – Münster University за сприяння та підтримку. Особлива подяка Юрію Лацису, без суттєвої допомоги якого неможливе було б здійснення цього дослідження”.
Повністю з дослідженням Шумила-Ластовського можна ознайомитися в Українському історичному журналі
Там знаходимо усі десять версій щодо завершення земного життя гетьмана Юрія Хмельницькрого, які розглядалися дослідниками, – включно з найекзотичнішою, яка була винесена на початок анонсу публікації у соцмережах: “Восьма версія: Ю.Хмельницький не помер, а перетворився на примару. Це, звісно,народний переказ. Його зафіксував П.Куліш під час своєї подорожіЧигиринщиною. Житель села Суботова розповів йому леґенду, що «Хмельниченко живе ще й досі.Наші старі чумаки розсказували, що бачили его в горах на своі очи, и сам він казав,що “я син Хмельницького”. Его ссе гадина, и він буде мучитись и блукати поміж горами аж до Страшного Суду; а тогді вже Господь его простить, що побусурманивсь и хотів розбить батьківську церкву».
реклама
