Уряд затвердив та вніс до Верховної ради нову версію законопроєкту про проходження військової служби, зміну правил мобілізації та військового обліку. Нагадаємо, що перший законопроєкт було відкликано майже три тижні тому через критику з боку нардепів, оборонного комітету та омбудсмена. Що тепер пропонує Кабмін, розібралося «Слово і діло».
Зниження мобілізаційного віку та скасування строкової служби
Як і в попередній версії, уряд пропонує знизити мобілізаційний вік з 27 до 25 років.
Замість строкової служби Кабмін пропонує запровадити базову військову службу для громадян віком від 18 до 24 років. Для чоловіків вона буде обов'язковою, для жінок – добровільною. Буде можливість обирати рік проходження служби, у мирний час вона триватиме до 5 місяців, під час воєнного стану – до 3 місяців.
Крім цього, у вищих навчальних закладах хочуть проводити базову загальновійськову підготовку (це буде окрема навчальна дисципліна) для здобуття громадянами військово-облікової спеціальності, навичок та умінь, необхідних для захисту країни. Для чоловіків вона також буде обов'язковою, для жінок – добровільною.
Для проведення базової загальновійськової підготовки залучатимуть громадські організації та об'єднання, зокрема об'єднання ветеранів війни.
Від такої підготовки буде звільнено громадян, які: визнані непридатними до військової служби, вже пройшли службу в інших країнах або в Україні.
Вручення повісток та електронний кабінет призовника
У законопроєкті йдеться про те, що військовозобов'язані протягом 60 днів з дати початку мобілізації зобов'язані уточнити свої дані через ТЦК, Центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника.
У разі отримання повістки громадянин повинен з'явитися до ТЦК у зазначений термін. У повістці повинні бути такі дані: ПІБ та дата народження; назва ТЦК; мета виклику, а також місце день та час явки; підпис (електронний цифровий) посадової особи, яка видала повістку; реєстраційний номер; інформація про наслідки неявки до ТЦК.
Повістка може надсилатися через електронний кабінет призовника. Днем вручення повістки про виклик до ТЦК вважається її вручення під розписку або день отримання військкоматом повідомлення про її доставку до електронного кабінету.
Поважні причини для неявки до ТЦК (про причину потрібно повідомити протягом трьох днів від визначених на повістці дати та часу прибуття):
- перешкода стихійного характеру;
- хвороба громадянина;
- дії країни-агресора або інші обставини, що позбавили його можливості особисто прибути;
- смерть близького родича або близького родича дружини (чоловіка).
До речі, у період проведення мобілізації громадяни віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті з нього, повинні мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу уповноваженого представника ТЦК або поліцейського.
Обмеження для ухилянтів
Якщо під час мобілізації військовозобов'язаний чи резервіст не виконав своїх обов'язків, а поліція не може його затримати та доставити до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає громадянину в електронній формі вимогу.
Якщо протягом 10 днів з дня отримання вимоги громадянин не прийшов, ТЦК може звернутися до суду щодо:
- тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон;
- тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування автомобілем;
- накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина на банківських рахунках або інших фінансових установах, небанківських постачальниках платіжних послуг або на електронні гроші.
Право на відстрочку під час мобілізації
В урядовому законопроєкті йдеться про те, що мобілізації не підлягають:
- заброньовані;
- особи з інвалідністю (на термін 6-12 місяців, потім потрібно проходити ВЛК);
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє та більше дітей віком до 18 років, крім тих, хто має заборгованість зі сплати елементів;
- жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такого помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, оголошений померлим;
- жінки та чоловіки, які виховують хвору дитину або дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування;
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками;
- опікуни особи, визнаної судом недієздатною;
- члени сім'ї першого ступеня спорідненості (в межах однієї) особи з інвалідністю І або ІІ групи, зайняті постійним доглядом;
- жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) за віком до 18 років та чоловіка (дружину), що проходить військову службу;
- керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, нардепи, судді, працівники Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, ДПСУ, Управління державної охорони, МВС;
- студенти денної або дуальної форми навчання, які здобувають рівень освіти, що перевищує раніше здобутий, а також докторанти та особи, зараховані на навчання в інтернатуру, вчені, педагоги;
- жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули чи зникли безвісти під час проведення АТО чи під час війни.
Крім того, протягом двох років не можна буде призивати військових, які проходили службу під час воєнного стану та були звільнені у запас у зв'язку із закінченням терміну служби. Також не призиватимуть військовозобов'язаних після звільнення з полону.
Бронювання військовозобов'язаних
Згідно із законопроєктом, бронюванню підлягатимуть військовозобов'язані, які працюють або проходять службу:
- чиновники категорії А, голови обласних, районних, районних у місті рад, сільські, селищні, міські голови;
- чиновники категорії Б, В, які працюють в органах місцевого самоврядування – до 50% військовозобов'язаних;
- у Нацполіції, НАБУ, ДБР, прокуратурі, БЕБ, ДСНС, Службі судової охорони, у судах, інших держорганах та установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, патронатних службах за винятком військовозобов'язаних;
- на підприємствах, установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання;
- на підприємствах, в установах та організаціях, які визначені критично важливими.
Демобілізація
Під час воєнного стану військові можуть звільнитися зі служби:
- за віком чи станом здоров'я;
- у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі або обмеження волі;
- за сімейними обставинами;
- у зв'язку зі звільненням із полону;
- у зв'язку із обранням нардепом, призначенням на посаду судді.
У законопроєкті також пропонується демобілізація за бажанням після 36 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану. Але звільнення з цієї підстави «здійснюється у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача». Крім того, звільнення здійснюється протягом місяця з дня подання рапорту військовим.
Для українців за кордоном
Кабмін пропонує, щоб консульська допомога у закордонних дипустановах України під час воєнного стану надавалася чоловікам віком від 18 до 60 років лише за наявності військово-облікових документів.
Виняток лише для оформлення посвідчення особи на повернення в Україну, допомоги дітям, якщо другий з батьків іноземець, при оформленні арешту та допомоги особам під арештом.
Також лише за наявності військово-облікових документів військовозобов'язаним чоловікам за кордоном оформлятимуть паспорт громадянина України та закордонний паспорт.
Що ще пропонує Кабмін у законопроєкті
Уряд пропонує під час мобілізації призивати за бажанням засуджених осіб, які звільнені від відбування покарання із випробуванням. Це не стосується засуджених за злочини проти національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 402–406, 4018–41 1, 426–433, 437–442 Кримінального кодексу України.
У законопроєкті також йдеться, що жінки, придатні до військової служби та які отримали медичну чи фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік.
Жінки, які мають спеціальність, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на облік за бажанням.
Жінки, які перебувають на обліку, можуть бути призвані на службу або залучені до оборонних робіт у воєнний час у добровільному порядку.
реклама
