На Черкащині стартувала акція «Кобзарю – світове визнання». Про необхідність сучасного осмислення творчості Тараса Шевченка та його визнання ми говоримо з Олегом Васецьким, директором ТОВ «НВФ «Урожай».
– Олегу Володимировичу, я дізнався, що Ви стали ініціатором акції «Кобзарю – світове визнання». Проте на рекламних бордах про це не йдеться. Чому?
– Річ у тім, що я звик спочатку зробити справу, а потім вже говорити про її результати. Наприклад, авторитет та відомість «Урожаю» спирається не на рекламну кампанію, а на наше вміння працювати.
Так склалося, що «Урожай» працює на тих землях, де народився, зростав і був похований Тарас Шевченко. І Моринці, і Канівщина – все це не чужі для нас землі. Своїм обов’язком як громадянина та бізнесмена я бачу не тільки досягнення історичної справедливості по відношенню до Кобзаря, але й створення відповідної інфраструктури та туристичної привабливості Черкащини, що дасть змогу людям отримувати гідну роботу і такий самий гідний дохід. Маємо зробити заможними людей, а відтак заможною стане і держава.
На Черкащині, на малій Батьківщині Кобзаря, людей, які хочуть долучитися до кампанії з визнання його батьківської хати та могили пам’ятками світової спадщини ЮНЕСКО, немало. Тому я з однодумцями розпочав боротьбу за справедливість, адже ці пам’ятки є кандидатами на включення до списку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1989 року.
– Чому так довго?
– Думаю, що радянська влада вже наприкінці існування СРСР не мала ані можливості, ані бажання вирішувати це питання. Інша річ – чому за 25 років незалежності наші численні державні мужі примудрилися не звернути уваги на цей цікавий факт. Для себе я усвідомив, що чекати більше не можна, потрібно боротися за пам’ять Кобзаря, виводити його на світовий рівень впізнаваності. Ми живемо у конкурентному світі, і я б не хотів, аби ми знали Тараса Григоровича лише в межах шкільної програми та за зображенням на 100-гривневій купюрі.
– Хіба Тараса Шевченка погано знають у світі?
– Його творчість відома не настільки добре, як вона на це заслуговує. За межами колишнього СРСР творчість геніального селянського сина часом знають лише фахівці та ті, хто цілеспрямовано цікавиться Україною. Надання статусу пам’яток ЮНЕСКО дозволить вивести відомість на новий рівень, залучити на Черкащину нових туристів як з України, так і з-за кордону.
– Ще б дороги полагодити…
– Власне, про це і йдеться. Будь-кому соромно приймати гостей у занедбаній хаті. Тим більше, на Черкащині, де люди вміють та люблять працювати. Перед приїздом гостей завжди наводять лад. Тому перспектива збільшення потоку туристів до Шевченківських місць дозволить відновити якісні шляхи сполучення на Черкащині, залучити інвестиції у розвиток туристичної інфраструктури. Давайте не забувати, що ми живемо у центрі України та використовувати існуючі переваги задля розвитку нашого регіону.
–Як ви вважаєте, чи почує влада ваш голос?
– Думаю, правильно буде сказати, не мій голос, а голос і бажання жителів Черкаської області. Адже сьогодні ми збираємо підписи під зверненням до Президента України, прем’єр-міністра, голови Верховної Ради, міністра культури та Генерального директора ЮНЕСКО, щоб показати, що це масова акція, що у цій справі зацікавлені не якісь окремі особи, а український народ, насамперед – черкащани. Я переконаний, що влада повинна чути прагнення суспільства, зобов’язана працювати в інтересах громадян. Тим паче, що результативність цієї акції принесе вигоду не тільки Черкаській області, але й іміджу України у світі загалом. В умовах гібридної агресії Росії конче важливо формувати позитивний імідж нашої держави, розповідати іншим державам про Україну, просувати на міжнародній арені те краще, що є у нас.
–Як реагують люди на таку вашу ініціативу?
– Загалом, позитивно. Багато хто цікавиться, що собою представляє ЮНЕСКО та які конкретні вигоди може отримати Черкащина від реалізації ініціативи «Кобзарю – світове визнання». Ми розповідаємо, пояснюємо і люди підтримують. Тому тільки спільними зусиллями можемо досягти результату.
–Тоді нам залишається побажати вам тільки успіхів та перемог у такій вашій благородній справі.
– Дякую вам! Але це наша спільна справа, справа як усього українського народу, так і жителів Черкаської області. Географічно Черкащина – це центр України. І ми докладемо усіх зусиль, аби наша мала Батьківщина стала також туристичним та інвестиційним центром нашої держави.
реклама
Коментарі
А ви йому особисто зарплату нараховуєте, чи звідки у вас такі цифри?
Злоба -это продукт "безисходности" , который, если власть имущие во время не обратят внимание,перера стёт в продукт с кровавой начинкой.Помнится,что мы это уже проходили,но у власти память коротка, или,как они считают-схватили бога за бороду.Ну,ну!
"Всі проти всіх,
Усі з усім не згодні.
Злість рухає людьми,
Але у бік безодні. Ліна Костенко
Той хто піариться на ньому хай процитує на память хоч один вірш, або по ТВ покаже себе виступом на українській мові.
Історик, як так розумію, ви хочете самі платити зарплати журналістам Прочерка, з власної кишені? Напишіть у редакцію, попросіть номер рахунку, на який скидати гроші. А можливо, нехай журналісти працюють безкоштовно?
Стрічка RSS коментарів цього запису