Жодна справа про побиття силовиками черкаських журналістів під час подій Євромайдану не доведена до кінця. Майже рік заяви постраждалих перебувають у правоохоронних структурах, але жодного руху так і не відбулося. Секретаріат Черкаської обласної організації НСЖУ на своєму засіданні 25 грудня засудив бездіяльність правоохоронців та вкотре закликав їх сприяти проведенню належного розслідування.
Нагадаємо, під час протестних подій у Черкасах постраждали фотокорреспондент газети «Вечірні Черкаси» Ігор Єфімов, власний кореспондент телеканалу «Інтер» Станіслав Кухарчук, редактор сайту «0472» Олег Огілько, польські журналісти Сергій Марчик та Юрій Висоцький. Було розбито камеру також оператору телеканалу «Вікка» Сергію Єфімову.
Ігоря Єфімова було побито 20 лютого під час штурму «Беркутом» пікету черкащан на блок-пості біля дамби. Ігор отримав травму голови. Беркутівці били його попри те, що він кричав «преса».
Агресію в силовиків викликало і журналістське посвідчення Станіслава Кухарчука. Побивши журналіста під час подій на майдані 27 січня, беркутівці кинули його посвідчення під ноги. Корреспонденту польського телеканалу «Белсат», білорусу Сергію Марчику, якого разом із колегою Юрієм Висоцьким «Беркут» побив у Черкасах під час розгону євромайдану, наклали 11 швів на голову.
Однак винних у цих жорстокостях досі не покарали.
Як розповідає Станіслав Кухарчук, він кілька разів ходив на допити, надав навіть відео, де зафіксовано факт його побиття.
– Слідчі постійно змінюються, вони ставлять одні й ті самі запитання. Говорять про те, що варто провести слідчий експеримент, але далі слів справа не йде, – каже Станіслав. – Востаннє я був на допиті ще в травні. Відтоді жодних рухів. Чесно кажучи, я не вірю, що винні будуть знайдені. Шукати треба було відразу – коли це сталося.
Олег Огілько зараз із Черкас узагалі виїхав. На допиті, каже, був також ще навесні. Відтоді нічого про свою справу не знає.
Десять місяців тягнеться розслідування справи про побиття Ігоря Єфімова. Нещодавно він був на опізнанні у міліції. Із 30 беркутівців, які тоді були в автобусі, на опізнання викликали близько 25. Серед них Ігор не впізнав ту людину, яка його била.
– Якби це опізнання було хоча б через місяць-два. А так пройшло дуже багато часу. Прокуратура нібито ще намагається щось робити, а УМВС взагалі не докладає ніяких зусиль. Немає навіть ніякого вибачення. Якби людина, котра це зробила, визнала помилку, можливо, я б забрав заяву. Але ж ніхто за собою вини не визнає, – каже фотожурналіст.
За словами першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка, головна причина безкарності – це відсутність політичної волі. Тому НСЖУ не раз виступала з критикою влади та правоохоронних структур щодо нерозслідування випадків насильства щодо журналістів.
