...нарешті! Понад 4 місяці більш-менш адекватного реагування на події в країні в умовах війни - скінчилися. Тільки-от Генштаб ЗСУ повідомив, що відтепер в Україні військовозобов'язані (чоловіки від повноліття до 60-ти років) не можуть покидати межі свого населеного пункту без дозволу.
Дослівно: "... "З метою впорядкування обліку переміщених осіб Генеральним штабом Збройних Сил України розроблено Порядок надання дозволу громадянам України, які перебувають на військовому обліку у ТЦК та СП, на виїзд за межі місця проживання (місця перебування) з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час.
Дозвіл видається від 30 діб до року залежно від категорії субʼєкта.
Розглядається додаткове унормування питань переміщення осіб, які систематично перетинають адміністративні межі у звʼязку зі службовою чи особистою необхідністю".
Не відкрию військової таємниці: всі військовозобов'язані українці регулярно покидають межі свого населеного пункту. Хто - кілька разів на добу. Хто - двічі (виїхав на роботу та повернувся додому). Хтось - кілька разів на тиждень, раз на тиждень, кілька разів на місяць.
За приклад беремо Черкаси.
Чи правильно розумію (думаю, що помилки бути не може), що відтепер військовозобов'язаний житель Мошен Черкаського району перед тим, як з'їздити до кума в сусідні Шелепухи (по трасі - кілька кілометрів), має сідати на автобус (машину), їхати в Черкаси, в інший бік від Шелепух, бо в Мошнах немає військкомату, та отримувати там дозвіл на виїзд "за межі пункту проживання"?
Наскільки цікавіше стане життя тих жителів Черкас, які працюють в обласному центрі, а живуть - в 20-50 кілометрах від нього, в сільській місцевості. Вони покидають "пункт проживання" щодня два рази. А продукти чи необхідні речі звикли закуповувати в трьох-чотирьох місцях, теж поза межами свого населеного пункту...
У результаті черкаський військкомат змушений буде щодня виділяти на обслуговування мандруючих військовозобов'язаних навіть важко сказати скільки людей. Бо з ранку до вечора сюди йтимуть тисячі. До того ж всі дозволи видаватимуться в ручному режимі.
Скільки часу на обслуговування одного військовозобов'язаного витрачатиме один працівник військкомату в ручному режимі? Треба привітатися, перевірити особу, вислухати про мету виїзду за межі Черкас, перевірити бодай символічно - чи правду каже чоловік, заповнити якусь там форму №..., поставити печатку. У середньому - 15 хвилин. Отже, за годину - 4 особи. За 8 годин, без перерви на обід, 32 особи.
А якщо до військкомату зранку прийшло півтори тисячі чоловіків, яким на завтра треба виїхати, то скільки треба працівників військкомату, щоб обслужити кожного? 47!!
Це означає, що в Черкасах всі працівники військкомату мають кинути всі справи і сісти на видачу дозволів. Далі фантазувати?
В інформпросторі поки що переважають емоційні оцінки ідеї Генштабу. Це і зупинка бізнесу в Україні, і стоп-кран перед тисячами волонтерів, і сприяння корупції у військкоматах. І ще багато чого...
Але думаю, що емоції тут ні до чого. Адже рішення щодо тотального контролю за військовозобов'язаними чоловіками в Україні технічно неможливо виконати. Воно банально паралізує роботу військкоматів, призведе до сплеску корупції й суттєво погіршить моральну атмосферу в країні.
Механізмів втілення ідеї Генштабу в життя в державі не існує.
Віктор Борисов, журналіст, редактор сайту "Провінція"
*Допис з "Фейсбуку"
реклама
Коментарі
Мабуть разом з Воротніком по листу у ватсапі від Олійника строчили
Публікація цього листа , тим більше - БЕЗ додатків, які його роз'янюють, та істерика в ЗМІ з перекручуванням и, пересмикуванням и та відвертою брехнею - свідома провокація зебільної влади проти ЗСУ.
Стрічка RSS коментарів цього запису